Леся Сич мотивирован.

20 ч.

Шановні колеги, всім дякую за співпрацю! Хоч на літо ми трохи перетворюємося на пасивних трутнів, але ви - справжні бджілки, бо ідей для першого уроку навигадували чимало! Тож статтю надіслала до журналу "Зарубіжна літеатура в школах України", сподіваюся до 1 вересня буде публікація в спареному 7-8 номері, всім дякую за співавторство. Оскільки для першого уроку в старших класах ідей було мало, дозвольте поділитися своїми планами. Звісно, дуже цікаво, що ви скажете про ці мої плани. Вважаю учнів 9-11 класів треба одразу залучити до активної роботи і задати продуктивний темп, тому будемо дискутувати. Оскільки в цьому навчальному році маю два 10-х класи та один 11, захотілося для них підготувати щось продуктивне. Читати чи не читати художню літературу – ось у чому питання? Влаштуємо дискусію саме на таку тему. Дві команди отримують картки із завданнями: проаналізувати цікаві факти про читання, пояснити цитати про книги, зробити висновок про важливість читання. Одна з команд виступатиме за читання, інша – проти. Завдання для команд: за допомогою методу ПРЕС сформулювати тезу про читання, запропоновані на картках №1 -3 факти й цитати пояснити та використати як аргументи на користь своєї думки. Метод «ПРЕС» має таку структуру та етапи (слід роздати/ написати на дошці, на плакаті/ учням матеріали, в яких зазначені чотири етапи методу):

1. ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).

1. ОБҐРУНТУВАННЯ

...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

1. ПРИКЛАД

... наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).

1. ВИСНОВКИ

Отже (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію). Захищаючи свою позицію, намагайтесь дотримуватися струк­тури методу «ПРЕС». Відстоювати думку, що читання в сучасному світі втратило свою актуальність будуть очні з однієї команди, інша команда стане на захист читання. Маю інший задум: в іншому класі – я, вчитель літератури, буду виголошувати думки про марну затрату часу на художні книжки, а от учні нехай переконають мене, що читати необхідно. Знаю, вони назвуть вагомі аргументи й причини, що читання залишиться важливою складовою саморозвиткку й реалізації особистих цілей, та я буду «непорушною» в своїй категоричності. Моїми контраргументами будуть такі факти: Чому ж тоді учні мало читають? Чому не популяризують прочитані книги в соцмережах? Чому не вважають, що читати - це модно? Чому тих, хто читає, менше? Чому наше суспільство має таку велику частину малоосвіченого населення, хоч на руках у такого населення є дипломи з вищою освітою? І головне – як заохотити до читання? Сподіваюся, вдасться пробудити цікаву дискусію.

Картка №1. Цитати про книги (учні можуть скористатись Інтернотом і підібрати свої):

"Люди перестають мислити, коли перестають читати" Д.Дідро

"Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення" В.Сухомлинський

«Людину можна пізнати по тих книгах, які вона читає» С.Самолов

Картка №2 Наукові дослідження про читання

ЧИТАННЯ ЗДАВНА БУЛО ЗВИЧКОЮ АРИСТОКРАТІЇ, А ПІЗНІШЕ – ІНТЕЛІГЕНЦІЇ. РОЗУМНІ ЛЮДИ ЗАВЖДИ ВІДЧУВАЛИ ПОТЯГ ДО НОВИХ ЗНАНЬ, ЯКИЙ ЗАДОВОЛЬНЯЛИ ЧИТАННЯМ КНИЖОК. НА СЬОГОДНІ КОЖЕН ІЗ НАС МАЄ НАГОДУ СТАТИ РОЗУМНІШИМ ЗАВДЯКИ ЧИТАННЮ КНИЖОК. ВТІМ, ЗБАГАЧЕННЯ ЗНАНЬ – НЕ ЄДИНА ПРИЧИНА, ЧОМУ ВАРТО ПОЛЮБИТИ ЧИТАННЯ.

КРАЩИЙ СПОСІБ РОЗСЛАБИТИСЯ І ЗНЯТИ СТРЕС — ЦЕ ЧИТАННЯ КНИГ!

Нейрофізіологи Великобританії порівняли, яке заняття найефективніше знімає стрес.

§ Читання поліпшує стан на 68% за 6 хвилин.

§ Показник впливу на зняття стресу прослуховування музичного твору — 61%.

§ Випивання чашки чаю або кави — 54%.

§ Прогулянка на свіжому повітрі на 42%.

§ На третину менше — всього на 21% — знижують стрес відеоігри, вони не поліпшують показники частоти пульсу.

Читання покращує вміння боротися із труднощами

В Університеті Торонто у Канаді провели дослідження, метою якого було дослідити вплив читання на соціальні навички. Як наслідок, учені дійшли висновку про те, що ті, хто любить читати, краще взаємодіють із довколишнім світом, легше знаходять спільну мову з людьми та знаходять вихід зі складних ситуацій. Пояснити це можна тим, що читаючи, ми взаємодіємо з вигаданими персонажами, а потім проектуємо цей досвід на реальність. Внаслідок цього ситуації з книжок стають прекрасним прикладом і підказкою, як вчинити в тій чи іншій ситуації. Таким чином, читання сприяє покращенню вашого здоров’я та самопочуття.

ЧИТАННЯ ПОЛІПШУЄ ЗДАТНІСТЬ ДО ЕМПАТІЇ

Наш мозок не відрізняє реальних і вигаданих подій. Наш власний провал на іспиті та розчарування в коханні героя улюбленої книги для нього – одне й те ж саме. Саме тому ми так легко віримо в те, чого не бачили на власні очі, а лише уявили, як це могло статися. І саме тому ми так легко уявляємо події з книжок і так ревно переймаємося долею улюблених героїв – згадайте, скільки разів Ви плакали в дитинстві, дізнавшись, що Гуси-Лебеді вкрали Оленчиного братика, або що Русалонька стала морською піною. Ось чому, читаючи, ми ніби вправляємося у здатності співпереживати, що, зрештою, робить нас більш чуйними.

ЧИТАННЯ ПРОДОВЖУЄ ЖИТТЯ

2013 р. вчені з Медичного центру Університету Раша в Чикаго виявили, що ті, хто за життя любив проводити час із книгами, значно рідше страждали від інсультів та мали менше уражень мозку, ніж ті, хто не мав звички читати книжки. Причина цього в тому, що читання активізує нейронні зв’язки, що відповідають за когнітивну діяльність та сприяє оновленню нейронних шляхів, що й убезпечує наш мозок від небезпечних хвороб, наприклад, інсультів чи хвороби Альцгеймера.

Картка №3 Скажи чи ти читаєш…
І я скажу щось про тебе. Читачі та покупці книги за багатьма соціальними характеристиками суттєво відрізняються від тих, хто не читає і не купує книги. Перші більш активні й різноманітні в зацікавленнях, натомість другі схильні одноманітно проводити час поруч із телевізором. Перші цілеспрямовано плекають звичку читати у дітей, другі байдуже ставляться до цього. Перші є суспільно активними, другі – не будуть планів на майбутнє. Регулярні читачі газет мають і вищі рівні доходу, освіти й професійного статусу. Це засвідчують дослідження Інституту соціології НАН України та GFK Ukraine. Читання, хай якою ізольованою практикою здавалося б, є атрибутом суспільно активних і свідомих свого місця в суспільстві людей. Навряд чи можна впевнено стверджувати, мовляв, якщо ти читаєш – ти суспільно активна людина, але якщо я дізнаюся, що ти суспільно активна людина, то можу припускати, що ти любиш читати.

Домашня книгозбірня – романтика вчорашнього дня
Мало знайдеться «професійних читачів», які не погодяться із важливістю затишку, що його дарує висота книжкових полиць, коли йде дощ, а ти закутаний у плед читаєш книгу, яка вже стала улюбленою. Ми знаємо масу старих світлин із видатними інтелектуалами на фоні їхніх книг. Скоро кількість таких чорно-білих світлин переважить кількість кольорових. В Україні невпинно скорочується частка людей, які володіють домашньою книгозбірнею (понад 100 найменувань). Таку тенденцію фіксував у моніторингу «Українське суспільство» Інститут соціології НАН України: від 31% у 1994 р. до 18% домогосподарств у 2010 р. мають такі бібліотеки. Можливо, інтенсифікація квартирного будівництва в українських містах, що спостерігається останніми роками, поряд із гаряче очікуваним розширенням доступності житла, спинять цей спад?!

Під час дискусіє будемо аналізувати проблему за допомогою діаграми Венна:

Читати чи не читати художні книжки?