"Побачити велике у малому" (творчість Мацуо Басьо)

«Побачити велике у малому»(творчість Мацуо Басьо) Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, море, красу у великому й малому – і ви навчитеся любити життя.                   Японська мудрість Мета: підготувати учнів до сприйняття своєрідності японської культури, показати її відмінність від європейської, вчити розповідати про народні звичаї, мистецтво Японії, дати пояття про життя і творчість видатного поета Мацуо Басьо, дати поняття про жанр хайку і особливості його поетики; розвивати навички виразного читання поетичних творів, вміння виділяти в тексті цілісне зображення предмета і деталі; виховувати любов до всього живого, прагнення пізнавати світ у всій його неповторності та красі. Обладнання: підручник, презентація https://drive.google.com/drive/folders/0B-5Ws4-mYUz5OExkb0hQanpQa3c?usp=sharing (Презентація у вигляді інтерактивної дошки) Тип уроку: засвоєння нових знань і вироблення на їх основі вмінь і навичок. Література: Бондаренко І. П. Передмова // Антологія японської поезії. — К.: Дніпро, 2002. -- С. 5-37; Кин Д. Японская література ХVІІ-ХІХ столетий. - М: Наука, 1978. - С. 43-87; Кузьменчук І. П'ятнадцятий камінь саду Рьоанзі //Зарубіжна література. -2002. -№ 44 (300). - С.5-8.                                       Зміст уроку I. Повідомлення теми і мети уроку. ( сл..1, 2, 3, 4) — Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож, своєрідну екскурсію до далекої від нас країни світанкового сонця — Японії, яку її жителі називають «Ніхон». Ми ознайомимось з деякими звичаями японського народу, «по­буваємо» в японській хатині, відкриємо новий вид вірша, який склада­ється всього з трьох рядків, дізнаємось про поета Мацуо Басьо — неперевершеного майстра у складанні таких незвичних для нас віршів. II. Актуалізація опорних знань. Гра «Мікрофон» ·                    Що вам відомо про Японію? ·         Японія розташована на гористих островах ( близько 4 тис., 150 вулканів, 40 – діючі), які тільки на чверть придатні для проживання. З XII ст. за наказом імператора японці не мали права на переміщення: вони змушені були проживати на одному місці. Довкола — бурхлива стихія, тому дім — це головне. Будинок і все, що в ньому, — священне для японців. Чашка, з якої п'єш, і капці, які взуваєш,— продовження тебе, твоєї суті (єства), і можуть багато розповісти про своїх господарів. Кожна дрібниця побуту набуває цінності й ваги. Які ви знаєте  свята японців? Можливо, тому в японців так багато сімейних свят. Наприклад, є свято для хлопчиків — п'ятого травня, коли у дворах будинків зазвичай вивішують на жердинах кольорових коропів із тканини. Такі вироби - символи мужності й наполегливості, а їхня кількість така ж, скільки хлопчиків у сім'ї. Щось подібне є і для дівчаток. Це Свято ляльок, яке відзначається третього березня. Для цього свята у кожному домі зберігається спеціальний набір ляльок, у якому обов'язково є імператор та імператриця. Третього березня ляльок виставляють на спеціальній підставці для за­гального огляду. В Японії майже на кожен день припадає якесь свято. Цукімі – свято милування місяцем. Юкімі – свято милування снігом. Ханамі – свято милування квітами сакури, сливи, персика. Чим прикрашають свій дім японці? Японці прикрашають свій дім, тому звичайні побутові речі, навіть циновка чи рослини в домі, сприймаються як твори мистецтва. Згадайте символи або слова, що пов’язані з культурою Японії? Ікебана – мистецтво складання букетів; орігамі – мистецтво рукоділля, мистецтво паперової іграшки; сумо – боротьба товстунів; сакура – вишня; кімоно – вид одягу. Дидактична гра «Збери прислів'я». ( кнопка «Тема»     ) — Із даних фрагментів складіть японські прислів 'я та приказки. Як вони характеризують японський народ? Що цінують, поважають у цій країні? Озирайся на минуле, а людина — ім'я. Усякі діла мале. Кого хоч день мав за вчителя, з малих починаються. Умій цінувати три роки голоду. Сокіл шанує свої крила, а очі розплющеними. Рік бунту — все життя поважай, як батька рідного. Рот тримай закритим, у непоказній оболонці. Перлина любить ховатись коли хочеш знати майбутнє. III. Сприйняття нового матеріалу Слово вчителя Презентація (кнопка «Басьо») Перша половина життя Басьо — пошуки себе, свого Шляху, який йому призначено долею. Це пошуки учня. У другій половині життя поет рішуче йде обраним шляхом — шляхом Краси. Це шлях Учителя (сенсея), якому є що сказати учням. Японське прислів'я повчає: «Кого хоч день мав за вчителя, все життя поважай, як батька рідного». Сьогодні ваш учитель — Басьо, всесвітньо відомий майстер маленьких японських віршів — хайку. Робота з епіграфом Особливості хоку (кнопка «словникова робота») Японці мають свої незвичайні, самобутні вірші. Деякі з них ви почули. А тепер погляньте на таблицю. — Чому поезію Японії називають гномічною? — Чому поезію Японії називають гномічною? — Від якого слова, на вашу думку, походить ця назва? (Від слова "гном". Так називають невеликі вірші). — Де живуть гноми? (Під землею. Тому вірші мають прихований зміст). — Як ви розумієте слово "асоціація" ? Висновки. Японські вірші, вони називаються хоку, невеликі за обсягом — містять всього три рядки. В кожному з них — певна кількість складів: 5 — 7 — 5. Вірші мають глибокий підтекст. Щоб їх зрозуміти, потрібно включити уяву. У хоку паралельно відображаються стан природи, думки та почуття людини. «Сезонні» слова у хоку Вірші в поетичних збірках групуються за розділами весна, літо, осінь, зима. Це у свою чергу вимагає від поета обов'язкового включення в текст вірша того чи іншого «сезонного слова». Наприклад: а) весна - слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба; б) літо — троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло; в) осінь — осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осін­ня паморозь, іній, осіннє кленове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень; г) зима — грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод. Існували навіть спеціальні словники сезонних слів, якими обов'язково користувались поети-початківці. Лише в XX ст. цю традицію користування словниками почали порушувати. IV. Усвідомлення нового матеріалу. 1). Кнопка «  Хайку»  (Виразне читання хоку і тлумачення їхнього змісту. • Аналіз хоку "На всохлу гілку...".) Японські вірші незвичайні. Тому й аналізувати їх не можна так, як звичні нам поезії. Насамперед їх треба відчути і намалювати в уяві картину, яку зображає поет. Тож заплющуйте очі та фантазуйте. • Читання учителем хоку. На всохлу гілку Сів ночувати крук. Глибока осінь. Переклад Г. Туркова — Яке враження справив на вас цей вірш ? — Про що він ? — Цей вірш-хоку Мацуо Басьо писав кілька років. І щоб глибше зрозуміти поета і його творіння, пропоную вам... створити в уявний малюнок. Адже японці люблять поєднувати поезію, музику і живопис. — Які кольори оберемо — кольорові чи чорно-білі? Чому? (Чорно-білі кольори відповідають настрою, кольоровій гамі поезії. А також свідчать про те, що вірш написано давно). • Спостереження за простором у вірші. — Де відбувається подія, відображена в хоку? — Яким буде наш перший малюнок? (У центрі крупним планом гілка). — Якою зобразимо гілку? — Чи покажемо дерево? Не покажемо? Чому? (Дерева немає у тексті. Тому його поява на малюнку не вип­равдана). — Чому немає дерева? Уявімо, що поет сказав: "На гілку дерева..." Що змінилося б? (Відсутність дерева посилює атмосферу самотності). — Чому серед усіх птахів поет обрав саме крука ? (Крук — символ старості, близької смерті. А також мудрості). - Чи міг би крук сісти на іншу гілку — не всохлу ? — Чи можемо сказати, що у крука та гілки є щось подібне? (Так, вони самотні. Крук прилетів один. Гілка відірвана від дерева). • Спостереження за часом у хайку. — Коли відбувається подія, відображена в хайку? — Яким змалюємо небо? Чи будуть на ньому місяць і зірки? — Чому їх не зобразив поет ? (На малюнку не може бути світил. Небо сіре, похмуре. Таким чином посилюється відчуття смутку). — Де може рости дерево, на гілку якого сів крук? — Зважаючи на настрій хоку, воно росте у лісі чи в полі? — Доберіть епітет, який характеризує одночасно крука, гілку і дерево. (Самотній). • Усне малювання образу ліричного героя хайку. — Чиїми очима ми бачимо і крука, і гілку? — Як оповідач опинився біля цього дерева? (Можливо, він мандрівник, який ішов полем). — Який настрій у оповідача ? — Яка у нього зовнішність ? — Він старий чи молодий? — Чим зацікавив крук оповідача? — Якою людиною є оповідач? — Хіба у хоку зображена людина? То як же ми змогли схарактеризувати оповідача? — Про кого Мацуо Басьо написав свій вірш ? — Як у хоку змінився простір ? — Навіщо поет цей простір розширив? Тепер я покажу вам два кола: велике і маленьке. На зворотному боці одного написано "світ", на іншому -"людина". — Яке коло символізує світ, а яке — людину? (Більше коло — світ, менше — людина). — Ці кола потрібно з'єднати стрілкою. Яким буде її напрям? (Від світу до людини). Висновок. На думку Мацуо Басьо, спостерігаючи світ, можна глибше зрозуміти людину. 2)• Читання та аналіз хоку "Старий ставок!..". Старий ставок! Жабка стрибне — Сплеск пролунає. Переклад Г.Туркова — Яке враження справляє хоку ? — Який настрій створює? (Одночасно сумний і веселий). — Який образ навіює сум ? (Образ ставка). — А чому хоку викликає посмішку? (Веселить жабка). •1. Робота над образом ставка. — Чому біля ставка сумно? — Який вигляд він має? — Які кольори переважають? — Що, окрім води, можна зобразити? — Яким ми намалюємо берег? — Які рослини можуть бути на нашій картині? (Очерет). — Чи намалюємо квіти? (Ні, вони не відповідають настрою початку хоку. Ставок старий і сумний, а квіти — символ радості, юності). — Які звуки чуються біля ставка на початку хоку? (їх немає. Вони з'являться пізніше). •2. Робота над образом жабки. — Якою ви уявили жабку ? — Навіщо вона потрібна у вірші? — Що змінилося у світі з її появою? (Сплеск — звук. Пішли кола по воді — рух). — Яким став світ? (Рухливішим, живішим, веселішим). — Як довго ми бачимо ставок і жабку? (Ставок був, є і буде. А жабка є і буде ще деякий час). — Чий час закінчений, а чий нескінченний? — Як називається час, який не закінчується ? (Вічність). — Хто чи що важливіший у хоку? Який знак (<, >, =) можна використати для позначення важливості ставка і жабки у хоку ? 3. Складання порівняльної таблиці. Ставок Жабка Старий —» Був Молода Сумний —» Є «— Весела Великий —» Буде «— Маленька ВІЧНІСТЬ = МИТЬ — Чому, з точки зору Мацуо Басьо, ставок і жабка рівноцінні ? (Світ гармонійний. У ньому однаково важливі мить і вічність, велике і мале. І навіть невеличка жабка може змінити великий світ хоча б на мить). Мацуо Басьо спочатку написав другий і третій ряд­ки хоку. Але довго не міг дібрати слова першого. Навіть звернувся за допомогою до учнів. Ті запропонували свій варіант. Жовті троянди. Жабка стрибне — Сплеск пролунає. — Чому саме такі слова дібрали учні? (Троянди гарні). — Чому ці слова не задовольнили Мацуо Басьо ? (Порушена логіка — незрозуміло, куди стрибає жабка). — У кого більше спільного: у квітів і жабки чи у квітів і ставка? (У квітів і жабки — вони маленькі, веселі, живуть недовго. Таким чином, зникає вічність. Залишається тільки мить). Висновок. Як бачимо, у хоку велике приховане у малому, безмежне — в обмеженому. Зображаючи природу, поет передає почуття людини. Глибокий підтекст дає можливість побачити великі таємниці великого світу, спостерігати, як змінюються час і простір. 3).Творчий етап «Осяяння душі» * (кнопка «творчість») V. Підсумок уроку ( кнопка «Тести») 1. Бліц-опитування: тестування • Традиційний жанр пейзажної лірики в японській поезії — хоку — містить: а) 3 рядки; б) 4 рядки; в) 6 рядків. • Яку пору року уособлюють в хоку Басьо художні образи: «сакура», «квіт сливи», «соловей» , «плакуча верба»: а) літа; б) осені; в) весни; • Продовжіть ланцюжок: Україна — верба і калина, Росія — береза, Канада — клен, Японія — ...а) сакура; б) банан; в) слива. 2. Словниковий диктант. Записати в зошити лише ті ознаки, що характеризують хоку як жанр японської поезії. Прихована думка, наявність рим, натяк, мала форма, семивірш, пейзаж, тривірш. VІ. Оцінювання учнів.

     VІІ. Домашнє завдання: (кнопка «Д/З»)1. Опрацювати підручник ст..192-193

2.      Виразно  читати хайку ст.. 194 та розмірковувати над їхнім змістом;

3.      Намалювати малюнок до хайку ( за бажанням)